Вовчанський фронт
У місті Вовчанськ тривають запеклі локальні вуличні бої без значного просування жодної зі сторін. Через великі втрати своєї піхоти, яка атакує здебільшого без броньованої компоненти, росіяни, здається, врешті зрозуміли, що наступ провалився. Тому вони змінили тактику та почали активно застосовувати КАБи, зокрема саме на цій ділянці вперше за час війни вони застосували найбільш потужну бомбу, яка є у РФ – КАБ 3000. Росіяни вдарили нею по наших позиціях у Липцях, а потім повторили це ще двічі. Саме в Липцях ситуація для рашистів була найскладнішою, адже тут ЗСУ почали відтісняти їх із зайнятих позицій. Велику кількість інших КАБів росіяни скидають на Вовчанськ, а також використовують термобаричну реактивну артилерію ТОС із метою знищення щільної міської забудови.
Натомість Сили оборони у відповідь завдають системних ударів по тилах на російській території. Так, наш авіаудар знищив пункту управління російського полку, що розміщувався в селі Нехотіївка на Білгородщині. А в Ольховатському районі Воронезької області наші дрони знищили польовий склад, який потім детонував багато годин. Також ЗСУ вперше застосували HIMARS під час атаки по Курській області, де в селі Суджа вразили будівлю ФСБ.
Наступ на Куп’янськ
Розрекламований наступ на Борову ще не розпочався, але все ж Куп’янський фронт суттєво активізувався, здебільшого на північному фланзі, де окупанти в райони Вільшани захопили кілька наших позицій між Вільшаною та Синьківкою. Окрім того, ворог атакував на південь від Берестового та на захід від Коломийчихи, однак Сили оборони відбили ці наступи.
Торецький провал ЗСУ
У той час як біля Часового Яру Силам оборони вдається успішно стримувати ворога та не дати йому ані обійти місто з флангів, ані пробитися через район “Канал”, окупанти зуміли майже без боїв захопити наші позиції біля Торецька. Так, під час неузгоджених дій у рамках ротації ЗСУ втратили добре укріплені позиції на околицях Торецька, зокрема в Шумах і Північному, які вибудовували із 2014 року. Загалом росіянам вдалося захопити ділянку на 2 км вглиб і 3,5 км вздовж і підійти впритул до міської забудови. Ймовірно, саме зараз штурмувати Торецьк рашисти не готові, але вони поліпшили свої позиції, які дадуть змогу збільшити тиск не тільки на Торецьк, а й на південний фланг захисту Часового Яру, в районі Курдюмівки та Кліщіївки.
Покровський фронт в очікуванні кульмінації
Якщо біля Торецька цього тижня було близько 40 боїв, стільки ж відбулося й на Вовчанському напрямку, то на Покровському – майже 300! З тижня в тиждень кількість зіткнень тут лише зростає, а це вказує на те, що рашисти, відчувши смак перемоги, кидають сюди всі сили, щоб її розвинути. Впродовж тижня ворог продовжив рух у напрямку перерізу траси Покровськ – Костянтинівка й майже завершив окупацію Новоолександрівки, де він просунувся на 500 метрів. Окрім того, зс РФ зайняли половину села Сокіл, а також намагаються обійти населений пункт з півночі в напрямку на Євгенівку. Біля Новоселівки Першої Сили оборони змогли цілком втримати загарбників і не допустили їхнього просування з раніше окупованого Новопокровського. На південь між Новопокровським та Уманським росіяни поступово вирівнюють фронт і підсуваються до південних околиць Новоселівки Першої. Нашим військовим, які опинились у напівоточені в Яснобродівці, за тиждень вдалося повністю утримати позиції, як і на сусідній ділянці біля Карлівського водосховища.
Оточення Вугледара
Звісно, що до самого оточення ще дуже далеко, але окупанти зрозуміли, що не можуть взяти місто в лоб, а тому поступово реалізовують план, який передбачає відрізання міста від логістики. Для цього їм потрібно перекрити дорогу з Курахового десь у районі Богоявленки. На сьогодні, щоб досягнути цієї мети, ворогу потрібно пробитися ще на 13,5 км, але з іншого боку, за останній рік вони пройшли близько 8 км на цій ділянці фронту. За тиждень у районі Володимирівки росіяни зуміли окупували значну територію та пробитися на 4 км на захід, що є доволі вагомим ударом по нашій обороні.
Знищення російської інфраструктури на південному фронті
Якщо глянути на карту широко, то ситуація в Криму, Запоріжжі та півдні Донеччини сильно залежить від наявних ресурсів і логістики у південних регіонах РФ. ЗСУ впродовж усієї весни й у червні концентрують свої удари саме на цих ворожих регіонах. Цього тижня ЗСУ спільно з СБУ вдарили по ключових НПЗ південного округу рф: Афіпський, Ільський та Краснодарський. Окрім того, в Азові наші дрони випалили половину великої нафтобази. А в Єйську прилетіло по складі та навчальному центрі ППО, звідки по Україні запускають “шахеди”. Знищено понад 120 безпілотників різного типу.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.
Вовчанський фронт
Зміна тактики російської армії, яка включає активне застосування КАБів та термобаричної артилерії, свідчить про те, що Росія намагається змусити Україну зазнати значних втрат та втратити контроль над певними ділянками. Однак, Сили оборони України вже здійснили системні удари по тилах на російській території, наносячи значні пошкодження російській інфраструктурі та знищуючи ворожі позиції.
Наступ на Куп’янськ
Хоча наступ на Борову ще не розпочався, активізація Куп’янського фронту свідчить про те, що російські окупанти намагаються знищити українські позиції та розширити свої територіальні успіхи. Українські сили відбивають наступи ворога, проте можна передбачити збільшення тиску на Куп’янськ та на південний фланг захисту Часового Яру.
Торецький провал ЗСУ
Втрати добре укріплених позицій під час ротації ЗСУ та переміщення наших військових в інші райони свідчать про тактичні помилки, які можуть бути суттєвим фактором у втраті контролю над певними ділянками. Окупанти використовують ці можливості та займають цільові позиції, наближаючись до міської забудови. Штурм Торецька може бути непростим завданням, але зміцнення російських позицій може суттєво збільшити тиск на південний фланг захисту Часового Яру.
Покровський фронт в очікуванні кульмінації
Інтенсивність зіткнень на Покровському фронті показує, що російські війська вкладають значні зусилля у розширення своїх успіхів та відокремлення міста від логістики. Оккупанти просуваються на захід, наближаючись до перерізу траси Покровськ – Костянтинівка та окупуючи деякі населені пункти. Втрата контролю над Новоолександрівкою та Соколом може ускладнити оборону та збільшити тиск на південний фланг захисту Часового Яру.
Оточення Вугледара
Хоча до справжнього оточення Вугледара залишається ще далеко, російські війська використовують тактику перекриття дороги з Курахового до міста, щоб відрізати його від логістики. Прогрес у пробитті до міста показує, що окупанти зміцнюють свої позиції, що може створити проблеми українській обороні. Українські війська повинні швидко реагувати на цю загрозу та зупиняти просування ворога.
Знищення російської інфраструктури на південному фронті
Українські війська активно атакують ключові об’єкти інфраструктури на південному фронті, такі як нафтобази та центри ППО. Це свідчить про те, що Україна намагається обмежити ресурси та логістику російських сил в цьому регіоні. Завдяки таким діям можна очікувати погіршення ситуації для російських військ та їхніх можливостей ведення бойових дій.
Джерело: espreso.tv